- покріпити
- —————————————————————————————покріпи́ти 1дієслово доконаного видукріпитися якийсь часрозм.—————————————————————————————покріпи́ти 2дієслово доконаного видупідкріпитирозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
покріпити — I іплю/, і/пи/ш; мн. покрі/пля/ть; док., розм. Те саме, що покріпитися I. II див. покріплювати … Український тлумачний словник
покріплений — а, е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до покріпити I … Український тлумачний словник
покріплення — я, с., розм. 1) Дія за знач. покріпити I. 2) Те, що підкріпляє, надає сил, бадьорості … Український тлумачний словник